- Продукція NANOIL
- Олії
- Сироватки для обличчя
- Маски для волосся
- Шампуні
- Кондиціонери для волосся
- Укладання волосся
- Тест на рівень пористості волосся
- Блог
- Контакт
Останні двісті років стали воістину видатними в історії перукарського мистецтва. Незважаючи на те, що в цей період з'явилися різні нові тенденції в зачісках, багато перукарів, як і раніше, надихаються зачісками минулих епох. Чи знаєте ви, які зачіски були актуальні в XIX столітті? Або які стрижки були в моді кілька десятків років тому?
Ще з незапам'ятних часів люди вдавалися до всіляких перукарських процедур, щоб підстригти, укласти і прикрасити свої пасма. Спочатку на цю практику впливав, перш за все, комфорт, але потім вона стала пов'язана з культурними та соціальними умовностями.
Безумовно, зачіски, визнані модними в XIX і XX століттях, відійшли від пишності й помпезності. Це було повернення до природності. Барокові перуки можна було розглядати тільки як театральний елемент. Замість них люди знову стали шукати натхнення й аналізувати Які зачіски були модними в античності. Однак разом із розвитком і зміною культури з'являлися й нові тенденції в зачісках. Завдяки всьому цьому в XIX і XX століттях перукарське мистецтво набуло неймовірної багатогранності.
Історія перукарського мистецтва XIX і XX століть зациклилася. Саме тому сучасність стартувала з повернення до античних зачісок, особливо римських. Але це не єдина характерна тенденція, тому що в XIX столітті з'явилися і більш довгі та декоративні зачіски.
Загалом, у ті часи люди віддавали перевагу короткому волоссю і гладким зачіскам. Модними вважалися багатошарові зачіски, які здебільшого робили гладкими, щоб позбавити їх об'єму. Для досягнення цієї мети використовували, зокрема, олії для волосся. Варто зазначити, що після Французької революції короткі зачіски мали безліч облич:
Цей тип зачіски XIX століття, натхненний римськими імператорами, короткий, зручний у носінні і дуже інноваційний для того часу, на жаль, проіснував недовго.
Згодом жінки знову стали відрощувати волосся, щоб продовжувати носити більш ефектні та жіночні зачіски. Знову стало модним довге волосся — спочатку до плечей, потім до пояса.
Відросле волосся середньої довжини люди намагалися якось причесати. Саме тоді виникла мода на характерні локони навколо обличчя. Часто такі зачіски супроводжувалися пучками (спочатку низькими, потім вищими). Ще одна модна зачіска того часу була навіяна формою лука Аполлона. Непокірні прядки приборкували за допомогою стрічок і різних аксесуарів для волосся.
Цікавий факт: у ті часи низьке укладання волосся вважалося серйозним проступком.
Деякі жінки наважувалися на більш об'ємні зачіски з довгого волосся, що, власне, було характерно і для другої половини XIX століття. Здебільшого це були пишні й великі локони, які укладали або в високі пучки, або, що ще частіше, в ефектні коси.
Володаркою найдовшого волосся в ту епоху була імператриця Єлизавета Австрійська, чиї густі локони сягали підлоги. Про її зачіску ходили легенди. Одна з них свідчить, що за клопоти, пов'язані з розчісуванням волосся Єлизавети, кімнатним служницям виплачували компенсацію, а за кожен різкий рух їх били дзеркалом.
Як і раніше, чи перукарське мистецтво XX століття завивало й укладало довге волосся? Не завжди. Це століття — період, повний змін як у зовнішності жінок, так і в їхніх зачісках. Те, як жінки укладали волосся, відповідало певному становищу, панівним тенденціям того часу і соціальним змінам, що розвивалися.
По правді кажучи, тільки 1900 року жінкам було дозволено відкривати вуха і шию, чого уникали в попередні епохи. У цей час жінки почали боротися за свої права, і деякі суфражистки наважилися обрізати волосся до плечей.
У першому десятилітті XX століття впізнаваними стали короткі зачіски до рівня вух, які носили з широкою стрічкою. Ця тенденція стала популярною завдяки відомій театральній актрисі Єві Лавальєр. Автором цієї зачіски був польський перукар, який працював у Франції, - Антоні Черпліковскі.
Перші засоби для укладання волосся з'явилися не раніше початку XX століття. Також набирало популярності використання фена.
Справжнє захоплення короткими зачісками припало на 20-ті роки минулого століття. Жінки стали коротко стригтися. Крім того, темне волосся було більш популярним, ніж світле.
Деяких надихала зачіска з коротким чубчиком і поголеною шиєю, характерна для "Холостячки" з роману Віктора Маргеріт. Інші хотіли бути схожими на Коко Шанель, яка ввела в моду зачіску "томбой", що ідеально поєднувалася з модним тоді хлоп'ячим стилем. У деяких регіонах цей стиль також називали "флеппер".
Ще однією модною зачіскою того часу була зачіска "Ітон Бойз", яку можна описати як коротку, поголену на потилиці, з бічним проділом і гладенько зачесаним назад волоссям, як носили всі хлопчики, що належали до елітного англійського коледжу Ітон.
Десятиліття потому коротке волосся вже перестало бути модним. У моді були більш жіночні зачіски — довге волосся, укладене у вільну зачіску. На зміну темному волоссю прийшли ніжні світлі пасма. Найпопулярнішим кольором волосся того десятиліття був платиновий блонд.
Зачіски 30-х років — це класика, яка не втрачає своєї актуальності і в наші дні. Повернулися ніжні хвилі та локони, їх легко було помітити як на короткому, так і на довгому волоссі. Обов'язковим елементом зачіски цього десятиліття був бічний проділ. Ще двома модними тенденціями були так звані "пальцеві хвилі" (назва походить від способу укладання цієї зачіски: мокрі пасма накручували на пальці та закріплювали заколками) і хвилястий боб, що доходить нижче рівня вух.
Це був час зачісок для довгого волосся. Десятиліття, на яке вплинула Друга світова війна, незважаючи на зовнішні прояви, було часом, сповненим елегантності та жіночності зачісок, які поступово ставали дедалі новішими.
Досить популярними були, наприклад, пружні голлівудські локони, створені за допомогою бігуді або плойки. Волосся заправляли за вуха або укладали набік, часто прикрашали стрічками. Цей самий аксесуар використовували для створення надзвичайно популярної в 1940-ті роки зачіски в стилі пін-ап - волосся укладали в пучок-банан з переможними валиками.
Десь у середині XX століття стилі стали змінюватися. Зачіски 1950-х років не були схожі одна на одну, хоча деякі характерні тенденції в перукарському мистецтві цього періоду все ще легко помітити: волосся завдовжки до плечей у поєднанні з недбалими стрижками і незмінною любов'ю до локонів.
Іконами стилю, яких дотримувалися жінки цього десятиліття, були Одрі Хепберн і Мерилін Монро, які, по суті, представляли два абсолютно несхожих стилі. І донині локони в стилі Мерилін Монро дуже жіночного світлого відтінку вважаються найпопулярнішою зачіскою 50-х років.
60-ті роки — це час, натхненний Бріджит Бардо, яка носила високий кінський хвіст зі скуйовдженого і недбало зав'язаного волосся.
Це також період, коли існуючий образ красивої жінки був переосмислений на користь більш сміливих зачісок. Модними стали начісування (особливо укладання начесаного волосся в пучки) і укладання oversize, що надає волоссю потрібного, майже величезного об'єму.
Ще одним модним аксесуаром 60-х років була широка пов'язка, яку одягали на середину голови. Завдяки цьому зачесане назад і об'ємне волосся краще підкреслювалося. Коротке волосся зачісувалося назад і завершувалося закрученими кінцями. Обов'язковим елементом зачіски була бахрома, найкраще пряма.
Ще одне десятиліття — час, коли довге волосся все ще залишалося в моді, але поступово перетворювалося на більш пряме і гладке. Чубчик також змінив свою форму, ставши бічним. Також для жінок того часу було характерно більш охоче відкривати лоб, іноді вони зав'язували чубок назад. Наймодніші зачіски того десятиліття здебільшого були навіяні фільмом "Ангели Чарлі". Натхненням для зачісок 70-х років послужили також деякі елементи дуже природного стилю хіпі.
У 70-ті роки XX століття стало популярним фарбування волосся. Люди шукали способи, що дають змогу надати волоссю бажаного платинового відтінку. Фарбування волосся набуло широкого поширення завдяки доступності простих перукарських технік, а також прийнятним цінам на засоби для укладання волосся.
Найбільше захоплення перукарським мистецтвом почалося у 80-х роках минулого століття. Кінець XX століття дивував химерними зачісками, над якими ми сьогодні сміємося. Тоді в моді було дуже об'ємне зачесане назад волосся. Пізніше начісування обмежилося тільки верхньою частиною волосся, щоб поєднувати його з прямим волоссям, яке каскадом спадає до плечей, - так званим кефале. Також у 1980-ті роки охоче носили хімічну завивку і короткі асиметричні стрижки. Найголовніша відмінність їх від сучасних асиметричних зачісок — у відсутності гармонії.
Важко виділити якусь одну зачіску, яка була найпопулярнішою в останнє десятиліття XX століття. Безсумнівно, це був час змішаних стилів. Не було жодних показників ні в зачісках, ні в довжині волосся, ні в його кольорі, що, власне, зберігається і донині. Очевидно, що на відсутність чітко визначеного стилю вплинули політичні зміни, завдяки яким ми знову здобули свободу і щодо зовнішнього вигляду.
Так закінчується історія перукарського мистецтва.
Коментарі: #0